21 ЛЮТОГО - ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

                                                                                       Ти постаєш в ясній обнові,
                                                                                       Як пісня, линеш, рідне слово.
                                                                                       Ти наше диво калинове,
                                                                                       Кохана материнська мово!
                                                                                                                       Дмитро Білоус

Чи пам'ятаєте ви, що наша мова в трійці наймелодійніших та найзвучніших!!!
 А ще вона дуже цікава та неординарна.
                                              ПОМІРКУЙТЕ!!!!!!!!!!!
 Мовні задачі-жарти
   Що треба зробити, щоб майка злетіла?
   Як написати слово робота п'ятьма літерами, а чотирма?
   Чим закінчується і зима, і весна?
   Що стоїть між підлогою і стелею?
  Який синонім прислівника тепер не змінює свого значення, коли його прочитати справа на ліво?
   Від назв яких двох букв стає гаряче, жарко?
  У якому вигуку є 100 однакових звуків?
   За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб вистрелили разом кілька гармат?

 А як вам така історія?..

                                  Зустріч знака м’якшення й апострофа

                                                         Лінгвістична гумореска

 У зошиті Петра зустрілися несумісні, на перший погляд, так звані друзі: Знак м’якшення й Апостроф.

 Апостроф відразу надувся, як запримітив «товариша», став схожий скоріш за все на товсте порося з хвостиком і пробурчав:

-          Ти хто така, закарлючка пузата?

-          Я? – витягнувши шию, обурився знак м’якшення.

-          Ти, ти.

-          Та я ж М’який знак, віднедавна – Знак м’якшення!

-          Ой насмішив мене, тебе ще й якось називають в українській мові? Дивно.

-          Та що ж тут дивного, на відміну від тебе, мене поважають, поважною персоною називають. Я один такий на весь алфавіт, без мене не обійдеться жоден звіт. Мова без мене як людина без води – і не туди, і не сюди. Я представився, а тепер діло за тобою, індик поважний, на мою думку для мови ніяк не важний.

-          Що ти сказав, опудало мале?

-          Те що чув. Ага ти й не знаєш, яке значення для мови маєш.

-          Знаю, знаю. Я у мові звусь Апостроф!

-          Що, що? Який ще остров?

-          Та не остров, а апостроф. Без мене не обійдуться мої друзі – букви В, М, Ф і їхні колеги. У мене їх багато, так відразу і не перерахувати.

-          Що ж ти мові можеш дати?

-          Як що, без мене не можуть вживатися такі слова як в’юн, здоров’я, бур’ян. Всіх не перерахую.

-           Та точно, що ти, як бур’ян, ростеш серед мовного поля, а користі- нуль.

-          Ти доки мене будеш ображати, закарлючка нещасна. Давай домовимося, що я на твоєму шляху не буду траплятись, і ти на очі не будеш мені попадатись.

-          Мені то що, так то й так.

І тут у зошит замисленого Петра заглянула вчителька. Спочатку протерла окуляри, а потім червоною пастою на весь зошит написала: «Апостроф ну ніяк не пишеться поряд зі знаком м’якшення».

Нам смішно, що вчудив Петро, а йому двійка на весь щоденник.

Склала Абара Наталія, 10 клас

 Як би не складалося ваше життя, пам'ятайте!!!

                                 

             Коли забув ти рідну мову -  

            яка б та мова не була - 

            ти втратив корінь і основу, 

            ти обчухрав себе дотла.

                        Коли в дорогу ти збирався,

                        казала мати, як прощавсь,

                        щоб і чужого научався, 

                       й свого ніколи не цуравсь.

                                       Бмитро Білоус

Вважається, що колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не потрібен був перекладач. За Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, названому Вавилон. Не заглиблюючись у причини виникнення окремішніх мов скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується їх близько 6 тисяч, причому половина з них знаходиться під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано ― не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова ― це своєрідний носій певних традицій та культурної спадщини, що своєю чергою вказує на конкретну цінність, яку вона може становити хоча б з погляду історичної аналітики.

За даними проекту DilovaMova.com, Міжнародний день рідної мови було засновано у 1999 році, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй (ООН) з питань освіти, науки і культури. Це всесвітнє свято запровадили з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

Зроблені кроки зі збереження і поширення рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо ціннісно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.

За матеріалами http://www.dilovamova.com/

О,слово рідне, хто без тебе я?..